Халецька Текля

Перед війною Текля Халецька працювала домогосподаркою в родині Фунтів, які проживали в м. Сталіно (нині – Донецьк). Євстафій Фунт був білорусом, а його дружина Фаїна (дівоче прізвище – Файнштейн) – єврейкою. Подружжя виховувало дітей Августа й Риту. У 1940 р. чоловіка раптом заарештувала радянська влада. Оголосивши «ворогом народу», його заслали до Сибіру. Відтак хлопчика й дівчинку виховувала Фаїна, якій раз по раз допомагала Текля. За цей час Халецька стала практично членом родини Фунтів.

На початку жовтня 1941 р. німецькі війська, захопивши значну частину України, наближалися до м. Сталіно. Фаїна тоді вирішила евакуюватися разом з дітьми до внутрішніх районів СРСР. Однак Фунтам не вдалося покинути місто: вони не встигли заскочити в останній потяг, що віз цивільне населення.

Окупувавши м. Сталіно, німці почали переслідувати тамтешніх євреїв. Фаїна з допомогою друзів змінила запис у паспорті в графі «національність» із «єврейка» на «росіянка». Надалі саме це дало їй змогу більш-менш легально проживати в місті. Однак сім’я мала щось їсти, тож у 1942 р. жінка звернулася до бюро з пошуку роботи, де одна з працівниць упізнала її і донесла німецькій адміністрації. Фаїну заарештували, відтак її доля невідома.

Текля, довідавшись про лихо, поспішила додому, аби врятувати дітей. Як згодом виявилося, німці відразу прийшли з обшуками до помешкання Фунтів. Однак Августа й Рити там уже не було: Текля випередила окупантів і сховала малечу на горищі сусіднього недобудованого будинку. Згодом дівчинку прилаштувала до своєї знайомої, а Август, якому на той час виповнилося 11 років, мусив вести життя безпритульного, ночував у підвалах та сараях. Однак Текля не забувала й про нього, постійно годувала, передавала теплий одяг.

Після вигнання з міста німецьких військ 8 вересня 1943 р. Текля забрала дітей до помешкання їхніх батьків, де їх ростила й виховувала. Подорослішавши, Август і Рита, підтримували зв’язки зі своєю рятівницею аж до її смерті в 1992 р.

22 жовтня 2003 р. Яд Вашем удостоїв Теклю Халецьку почесного звання «Праведник народів світу».